Выпуск 27.05.2015

27.05.2015

«Абзац!» 27 травня. Повстання в заповіднику. Люди об’єдналися навколо 300-річного дуба!

Випуск ведуть Анна Жижа и Ірина Волкова.

На Київщині люди кидаються під екскаватор! Тому що хтось намагається зрівняти із землею дуби, яким 300 років! Хто це такий зухвалий? І чи можуть прості люди відстояти свою землю? На допомогу кинувся Артем Шолковий.

Жителі села Чубинське, що в 30 кілометрах від столиці, обурені не на жарт! Місцева влада та тамтешні депутати протягом уже 5 років нібито творять чорні махінації із землею в заповідній зоні, а все для того щоб забабахати будівництво століття!

Будують величезну для села будівлю. Замість чотирьох поверхів, як передбачено в генеральному плані, – 11. Мало того, все це відбувається на території майже заповідної зони, де за законом будувати і рубати дерева заборонено! І збираються вирубати вікові дуби. За знищення одного такого дуба світить штраф до півмільйона гривень! І тому, активісти пильно стежать за ними!

Це не єдине порушення при будівництві. На які ще пішов забудовник і місцева влада – дивіться в сюжеті.

«Абзац!» – інформаційно-розважальна програма. Ексклюзивний проект, аналогів якому немає в Україні! C гумором, іронією, імпровізацією і практичною користю для глядача. Дивіться випуск «Абзацу!» за 27 травня.

Опубликовано 13.05.2015 12:55 

Автор: Конфликты и законы

(www.k-z.com.ua)

Екологи ЕПЛ виявили новий спосіб, до якого вдались забудовники, щоб отримати ділянку у заказнику на Київщині. Ландшафтний заказник «Хутір Чубинського» був створений у Бориспільському районі у 1994 році, шляхом прийняття Указу Президента України від 10.02.94 р. №750/94. В тексті Указу було зазначено, що площа заказника становить 10 га.

 Як повідомили «Конфліктам і законам» у прес-службі ЕПЛ, у 2015 році на території заказника розпочались роботи по встановленню паркану та підготовці будівництва. Ініціативна група, що організувалась у с. Чубинське, з’ясувала, що на території заказника низці осіб надані під забудову ділянки. Натомість межі заказника винесені в натуру, внесені до Державного земельному кадастру. А ділянки під забудову в заказник наче і не входять. При цьому, змінити межі об’єкту природно-заповідного фонду загальнодержавного значення можна лише шляхом прийняття нового Указу Президента України. Такого Указу не приймалось.

 Розібратись у ситуації взялись екологи ЕПЛ.

 - Детальні сучасні карти у працівників місцевих органів земельних ресурсів з’явились порівняно нещодавно. На рівні сільських рад і районних станом на 1994 рік обрахунки точної площі земельних ділянок мали значно більшу похибку, ніж сьогодні. Тому реальна площа заповідних територій, оголошених у минулі роки, інколи може трохи відрізнятись від того, що записано в Указі, – розповідає еколог ЕПЛ Олексій Василюк. – Практично всі об’єкти природно-заповідного фонду, що були створені на Київщині до 2000-х, мають площу, зазначену з точністю до гектара, або навіть десятків гектарів. Реально це вказує на відсутність в тогочасних умовах можливості здійснити точний обрахунок площі ділянки, що заповідається. При створенні заповідної території всі землекористувачі погоджують картографічні матеріали, а площу вже згодом мають уточнювати земельники.

 - Цифра «10 га» виникла з пропозиції науковців Інституту ботаніки, що готували пропозиції щодо заповідання цінних природних територій ще у 1989 році, коли підрахувати площу земельної ділянки взагалі було для біолога великою проблемою. З умовної пропозиції науковців цифру «10 га» переписали у документацію про створення заказника, підготували картосхему, погодили її та оголосили заказник.

 Дослідження оригінальної картографії, на основі якої створено заказник «Хутір Чубинського», показало, що, площа заказника виявилась трохи більша, ніж умовна вказівка площі в Указі. Користуючись цим, при винесенні меж заказника у натуру, що відбулось порівняно недавно, Великоолександрівська сільська рада замовила виготовлення земельного акту саме на площу 10 га, а не на дійсну площу ділянки, що заповідалась. При цьому, щоб вилучення частини заказника не було помітно, його конфігурацію зберегли, а площу зменшили.

Нажаль екологія села потребує кращого. Дуже багато сміття. В Чубинському заказчику постійно відпочивають на природі та є такі хто після себе не прибирає. Неприємно прогулюючись парком дивитись на кучі пластику та скла. Також це стосується околиці, зрозуміють ті хто веде активне життя, займається спортом. Їдучі велосипедом чи то біжучі крос відчуваєш смердіння та бачиш сміття по всій посадці. Думаю що треба активно боротися з цим безладом. Не розумію тих людей які гадять. Не вже так приємно жити у бруді, та насолоджіватись не запахом квітів, живої природи, а смердінням хімікатів.
 Знову ж таки, що стосуеться заказчика. Мешканці на його території самовільно вскопують ділянки (заводять собі огородщину) та займаються садівництвом овочів.